ivan (анонімно) ↓
Фоззі «Ели воду из-под крана»: Чесна книжка про «маленьких людей»
Цілик (анонімно) ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Ольга-Марія Сторунська ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Олеся Кравчук ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Ольга-Марія Сторунська ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Юлія Бурковська ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Ольга-Марія Сторунська ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Ольга-Марія Сторунська ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Юлія Бурковська ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Анонім ↓
Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»
Оповідання Фоззі викликають численне дежавю. Саме на цей ефект і розраховував, певно, автор – на ностальгію за старими добрими-недобрими (як уже в кого склалось) часами.
Молода «режисерко-літераторка» Іра Цілик встигла видати книжку віршів, книжку прози і зняти фільм. Яскрава, артистична, завсідниця поетичних вечорів і фестивалів, Іра несподівано майже півроку тому усамітнилась в селі. Про сучасну літературу, «дауншифтинг» по-українськи, світове кіно та багато іншого поговорили з письменницею і режисеркою.
Іноді дуже хочеться втекти від повсякдення. Десь подалі, де нема незданих рефератів, зірваних дедлайнів і необхідності готувати борщ на наступний тиждень. Універсальний, а до того ж, безпечний і недорогий засіб для цього – книжка. Найкраще – фантастична, щоб уже жодних натяків на побут і навколоробочі проблеми. Наприклад така, як «Новендіалія» Марини Соколян.
