Прекраснй перевод, не верьте никому. Украина вперед!!!!!

В Україні- таки мало...
Високий рівень не ТАМ, а в кожної окремої команди.
Перкалаба - кожного року робить щось нове, іноді навіть доволі радикальне, і саме для Артполя.
Не буду сперечатись про смаки, але якщо не вразило - то я вже не знаю...
І ще - пора вже якось зрозуміти, що цей фестиваль не прагне натягти суперзірок, на яких точно ламанеться натовп. Мета як раз познайомити з досі невідомим. Чомусь до цієї пори незнані команди, які "не вражали" - вперше засвітившись на цьому фестивалі, потім вражали настільки, що їх запрошували ще і ще в Україну - інші фестивалі.

оу, було Прекрасно:)

гг, калямбурчик вийшов :)

мммммммммм, аааааааааа, ує, ує, ує)))

(співає) "Прооойшлиии ооблакааа радосна дуга сіяєт..."

кілька років підряд була на Шешорах-Артполі... враження загалом непогане. Але, згодна: Лайн-ап дійсно слабкий...(виникає питання: ДЕ ви їх знаходите? невже в Україні мало гуртів хороших, якщо вже на то пішло, чи там на Вашу думку вже настільки Високий рівень??) спробувала знайти та послухати-не вразило, чесно... з іншого боку, ту саму Перкалабу привозять вже котрий рік... набридло. Ви хороші... але чомусь бажання їхати все слабне і слабне.

"... коли там на сцені відбувається щось-а ти питаєш а хто то грає..."
коли в мене таке відбувається - значить, мене ТААК проперло від того, що на сцені.
І от тоді до ларька зовсім не хочеться
А що, коли на сцені - якесь ге, але всі кажуть "Вау, ти шо, не знаєш, це ж супервідомі..." - тоді клас, можна насолоджуватись мистецтвом?

я знаю - зкопіпастив, кого не знав, та й послухав.
Якість і цікавість музики зовсім не корелюється з відомістю імені виконавця чи бренду групи.
Тому й привозять до нас на гастролі підстаркуватих колишніх зірок.
Мало хто наважується привозити дійсно актуальне, сучасне. Бо натовп не розуміє суті і не має смаку, його треба годувати брендами - чим розкрученіше, тим краще.
"Фестивальник" стає на місце людини, що вимагає від музиканта не "оцих ті-лі-лі", а стару-добру "Мурку"

Ну на рахунок фанатів Iron Maiden -це теж правильно-але як на мене фестиваль має цікавити в першу чергу інтерактивом-звичайно на АРт Полі є відчуття що ти теж учаснки-але вибачте для багатьох людей дуже вагомими фактором є саме наявність нормальної музичної частини-а коли там на сцені відбувається щось-а ти питаєш а хто то грає-і половина людей не знають хто це- і чесно сказати тоді хочеться піти до пивного ларька! !

відомість і якісна музика -різні речі-для мене стають цікавими гурти які грають професійно-по записам-професіоналізм не суджу-так як гарно звести музику для лабухів-які грати нормально не можуть може класний звукорежисер-на рахунок АРТ ПОЛЯ-я вважаю що називати потужним фестивалем виставляючи такий слабий лайн-ап не можна)ПРивезіть когось реально потужних і відомих а не зрозуміло кого!Але ще раз повторюсь-АРТ ПОЛЕ не поганий фест-гарна аура

класний фест-от тільки лайн ап як на мене-слабий-при чому дуже-кого в Україні здивуєш Перкалабою?а про всі закордонні гурти взагалі мовчу-хтось знає ХОЧ ЩО ВОНИ ГРАЮТЬ і хто вони такі?????

Дякую за матеріал. Саме плануємо поїздку. Скажіть, будь-ласка, чи можна буде зупинитися з наметом не у наметовому містечку, а в городі/полі місцевих жителів (Котовка)? Або ж винайняти кімнату в селі?
Дмитро.

Хтось каже, що дуже дотепно й смішно, але в мене ця книга викликала здебільшого легкі іронічні посмішки - ну весело місцями, але здебільшого той гумор штучний і з надто вже відчутним присмаком коньюнктурщини.
Якщо книги Люко Дашвар називають "латиноамериканське мило", то "Сарабанда...", це такий собі типовоий європейсько-американський "сітком" з притаманним цьому жанру набором штампів і стандартів, тільки тут уже більше "офісний варіант" - для міських "інтелектуалів". Та ж сама кіносценарна побудова діалогів, хоча частіше це монологи головного героя, так само штучні сюжети і натягнуті "геги" - типу зовсім неждано-негадано звалилася на голову такому собі латентному антисеміту (а по книзі виходить, що це ще гірше ніж латентний педераст) єврейська сімейка з не по рокам геніальним і статево-просвіченим юним піаністом-математиком в одній з головних ролей (ага - ще один ліберастичний штамп - всі єврейські хлопчики, обов'язково мусять бути геніальними - як не математиками-фізиками, так піаністами-віолончелістами). Ну наче "єврейської сімейки" в нашому кіно й літературі якраз не вистачало, аби засвідчити її "толєрантність" та "європейськість" - це зараз дуже модно - проєвропейські інтелектуали (типу, основна ЦА даної книги-"сіткому") неодмінно ж мусять бути "толєрантними" і лібералами. Але задля повного "проєвропейського комплекту", нашій літературі ще не вистачає сценаріїв детективу про суворі будні рабів-негрів у колгоспі і драми з циганським табором у шахті...Навіть не сумніваюсь - незабаром і таке побачимо-прочитаємо.