скрекочучи плигає зелень по білу чола занурена в танок довкола дивованої корови посеред села

Вiдгукiв нема, бо опера провалилась. А засмучувати тих, хто був до неi причетний, нiхто не хоче.

всім привіт

гарно написано, мені сподобався стиль)))

на рахунок "програмок" чи то "маршрутних листів". ми теж спочатку були ображені, шо нічьо толком не написано, а потім...та ну, це ж фестиваль цікавого формату! тусувались собі по полю, дивились інших, себе показували і чисто спонтанно встигли багато. і з білорусами малювали за допомогою повсті і витинали шось там з чуваком на ім"я Толік, і з глини ліпили...до Букатинки заходили щодня...так що, хто хотів...
а ще...серед усього почутого на Артполі найбільше "зачепили" Vexlarsky Orchestra. Дивно, що нігде не згадується про них. неймовірні музиканти, високий рівень. і стиль цікавий дуже. І той, що співав у них (Анатолій Векслярський) – специфічна і оригінальна людина з не менш специфічною поведінкою на сцені. для нас було відкрито ще один вимір.

Слава Ісусу!

мене теж це спочатку напружувало, але потім я вирішила нічого не планувати, а займатись тим і дивитись те, що по дорозі трапиться. хоч дещо і правда прикро пропустила:(

там питання не в тому, що не хотіли – для цього очевидно не було можливості. майже все вписувалось на афішу на вході, але ж не будеш до неї без кінця бігати...

Сьогодні я придбала цю книжку для своєї доньки. Але вже по дорозі додому зачиталася... Дуже-дуже гарна книжка!
І не можна не погодитися зі словами Івана Андрусяка: "Бо якби всі діти – всі-всі діти на світі! – виростали на казках Ґурама Петріашвівлі, то ніхто з них, ставши дорослим, просто не міг би бути підлим, зарозумілим, нещирим, хамовитим, войовничим..."

Так фестиваль був непоганий, але як на мене дещо затянутий. І знов недостаньо інформації типу Що? Де? й Коли? з буклетів було видно "що?", але "де?" й "коли" часом лишалося загадкою. Тож або треба чітко розклад всіх заходів з часом та місцем початку, або ж принаймі гучно повідоляти про їх початок, а то часом складалося враження,що організотори роблять фестиваль лише для самих себе. А так вітаємо з народженням нового фестивалю.
Окрема подяка "букатинці"(без вас фестиваль дуже втратив би).

ура!+

Офігенна реца. Хоча я вже прочитав книжку, тільки зараз повністю зрозумів, чому вона мені сподобалася.

мабуть, нема кому...
інакше звідки в нас беруться Сердючки, Поплавські й Гордони? така людина, якій вдалось пролізти в шоу-бізнес, розривається на потворні частини-уламки, аби захопити всі його сфери цілком і повністю...

Сподіваюся нам з друзями теж вдасться зробити щось схоже для односельчан

Ах он воно як...

Навіть не здогадувався, що героїня ефірів моєї юності ще й публікує прозу. Мало що назва книги звучить, як логопедична вправа, так ще й неабияк заманює ефектна кічувата обкладинка: проліски, фото закоханих, хіба не красота.

А з яких пір "ошатний" означає "кольоровий"?